Як покласти плитку на підлогу у ванній кімнаті без помилок своїми руками
Покладання плиток для підлоги у ванній кімнаті практична, надійна і довговічна. Ось чому плитка є найбільш використовуваним варіантом для підлоги у ванній кімнаті. Розглянемо всі особливості вибору матеріалу та нюансів його стилю своїми руками.
Що врахувати при виборі плитки
Якщо при виборі настінної плитки головна увага приділяється декоративній компоненті, то для матеріалу підлоги характеристики міцності важливіші. Керамічні плитки для підлоги виробляються відповідно до GOST 6787-2001. Відповідно до цього регуляторного документа, фізичні та механічні характеристики плитки підлоги повинні відповідати значенням, зазначеним у таблиці.
На додаток до показників, наведених у таблиці, плитка повинна мати хімічну стійкість до певних типів розчинів відповідно до GOST 27180-2001.
Розмір і товщина підлоги для підлоги мають значне значення. Відповідно до нинішніх регуляторних документів, плитка підлоги доступна у таких формах та розмірах:
- Квадрат: 150 × 150; 200 × 200; 250 × 250; 300 × 300; 330 × 330; 400 × 400; 500 × 500 мм.
- Прямокутник: 150 × 200; 200 × 250; 200 × 300; 300 × 400; 300 × 500 мм.
Зверніть увагу! Мінімальна товщина керамічної плитки, призначена для використання в якості підлоги, становить 7,5 мм. Всі вироби з меншим товщиною розроблені для виступу стін.
Що стосується вибору розміру плитки, то варто почати з розмірів ванної кімнати. Для компактних кімнат краще приймати мінімальну кераміку: ця конструкція буде виглядати максимально гармонійно та візуально збільшувати територію. Для просторих ванних кімнат підходить велика квадратна або прямокутна плитка.
Порада! Вибираючи обшивку підлоги, зверніть увагу на передню поверхню. Не вибирайте гладкі глянсові зразки, оскільки підлога буде дуже слизькою, і ризик травми збільшиться, особливо на вологому покритті. Оптимальна структура передньої поверхні трохи шорстка або рельєфна.
Часто порцелянові плитки, виготовлені відповідно до Gost R 57141–2016, використовуються для обшивки теплих підлог у ванних кімнатах. Він має менше поглинання води, більша міцність і твердість. Фізикомеханічні характеристики порцелянових печей, призначених для обличчя підлоги в приміщенні, вказані в таблиці.
Зверніть увагу! Розміри вироблених порцелянових стебла завдовжки 300–1200 мм і 200–1200 мм. Мінімальна товщина плит. 7 мм.
Який плитковий клей використовувати
Вибираючи клейовий склад для прокладки плитки, враховуються такі фактори:
- Наявність/відсутність опалення підлоги.
- Тип основи: монолітні стяжки або зібрані з аркушів на основі деревини.
- Тип плитки: плитка або порцелянова плитка.
Залежно від цих факторів, вибрано оптимальний склад. Детально про типи клею та нюанси вибору для конкретної поверхні та умов, про які ми сказали в цій статті.
Зверніть увагу! Кожен виробник плитки в інструкціях щодо закладання своєї продукції призводить до типу клею, рекомендованого для використання. Щоб отримати оптимальний результат, вам потрібно дотримуватися цих рекомендацій.
Методи прокладки плитки
Під час підкладки підлоги 4 типи макета (малюнок) використовуються з плитками:
- Прямий або класичний. За допомогою цього методу закладання плитки починає весь шлях по одній зі стін. Найбільш економічний варіант: як правило, скорочення відходів становить від 5 до 10%.
- Діагональний. Плитка покладена на ромб. діагонально по відношенню до стін ванної кімнати. Матеріальні відходи збільшуються до 15–20%.
- Шахові укладки: Квадрати прокладаються вздовж стін, з симетричним зміщенням кожного ряду. Залежно від розміру обробки, відходи можуть становити від 10 до 25%.
- Художній стиль. це найскладніший варіант. Найчастіше використовується плитка різного розміру, яка певним чином закладається для отримання візерунка. Окрім спеціального матеріалу, потрібні досвід та навички шару.
Зверніть увагу! Кожен власник вибирає вибір стилів самостійно, але для невеликих ванних кімнат найкращим варіантом є звичайний прямий або шаховий макет. Діагональний або художній стиль виглядає краще у великих кімнатах.
Попередній макет
Перш ніж надіти плитку на клей, рекомендується викласти її на суху поверхню основи. Це дозволить:
- Визначте найкращий варіант макета.
- Подивіться на остаточну версію появи підлоги.
- Якщо необхідно, внесіть коригування.
- Зрозумійте, де зручніше почати лежати на клеї.
Важливий! Сухий макет плитки виготовляється після вирівнювання основи цементу, листових матеріалів або інших доступних методів.
У процесі сухого макета виготовляється позначення розташування рядків плитки. Для маркування використовується маркер або будівельний олівець, так що під час підготовки основа лінії не стерти. Виконання маркування полегшує склеювання плитки і дозволяє уникати спотворення та залишання прямої лінії.
Розглянемо деякі нюанси, як зробити прямий (класичний) макет плиток найбільш привабливим:
- Обчислюється, скільки цілих продуктів покладено в один ряд. Один елемент видаляється з цієї суми, а решта викладені з центру.
- На краях біля стін для прокладання використовуються різання, які з цим варіантом слід отримати щонайменше половину всієї плитки.
Ця схема дає збільшення відходів від обрізки на 10-15%, але робить розподіл плиток рівномірно, без невеликих шматочків у кутах, що значно зіпсує зовнішній вигляд покриття.
У цьому випадку місце розташування сантехніки слід враховувати. Наприклад, якщо встановлено ванну або душ, то прокладка рівномірно розподіляється між вільною стіною та екраном ванни, а різання біля другої стіни закривається після встановлення сантехнічного обладнання.
Більш детальну інформацію з секретами компонування керамічної плитки можна знайти у відео матеріалі.
Типи та критерії відбору
Перш ніж зайти в магазин для придбання плиток, ви повинні розібратися, які погляди, як вони відрізняються, що підходить для ванної кімнати, а що ні. Керамічні плитки, залежно від своєї мети, виготовляються з використанням різних технологій, а в більшій або меншій мірі мають стійкість до вологи, стійкість до морозу, стирання, теплопровідність. Можна виділити кілька основних типів:
- для зовнішнього або внутрішнього оздоблення;
- для стін або підлоги;
- Різноманітність. 1, 2 або 3. визначається допустимим відсотком шлюбу;
- за типом поверхні. глазурованими або безглазурованими;
- Колекція чи ні. Колекція. це набір фонових плиток, закінчення кордонів та декорів, панелей, плитки для підлоги, об’єднана загальною композиційною ідеєю.
- розмір і форма продуктів
Вибираючи плитку для ванної, потрібно пам’ятати, що в кімнатах з невеликою площею на стінах, маленькі плитки виглядають краще.
Прокладка керамічних плиток світлих відтінків з глянсовою поверхнею допоможе візуально збільшити простір.
Для підлоги краще використовувати матові плитки, щоб уникнути ковзання.
Важливий! Суворо не рекомендується використовувати настінні плитки для підлоги, t. До. він не призначений для таких навантажень.
Розрахунок кількості
Керамічні плитки. це дорогий оздоблювальний матеріал, тому надзвичайно важливо правильно визначити необхідний об’єм матеріалу без зайвих залишків. Знаючи точні розміри ванної кімнати, плитки, декоративні елементи, вам слід зробити грамотний розрахунок, перш ніж подумати про те, як поставити плитку у ванну кімнату.
- Спочатку вам потрібно виміряти довжину, ширину та висоту кімнати, а також розміри дверних прорізів, вікна.
- Обчисліть область стін, підлоги, отвори: наприклад, довжини боків ванної кімнати 2 та 3 метри, висота. 2,5 м, двері мають розміри 0,8×2 м. Визначивши периметр підлоги (23) x2 = 10 м, і множивши його на висоту кімнати 2,5 м, ми отримуємо загальну площу стін 25 кВ.м. Площа підлоги буде 6 квадратних метрів.м. Далі, з 25 квадратних метрів, ми віднімаємо площу дверей 25-0,8×2 = 23,4 кВ.м.
- Обчисліть точну кількість плиток: Знаючи розмір однієї плитки, вам потрібно визначити її площу, наприклад, 0,2×0,3 = 0,06 м, тоді площа стін 23,4 м поділяється на S. плитки 0,06 м і ми отримуємо 390 штук.
- Якщо ви маєте на увазі вставки декору відповідно, вони вираховуються з кількості основних плиток.
- Так само обчислюється розрахунок плитки підлоги.
Обратите внимание! При закупке плитки необходимо приобрести нескольких лишних штук, на случай их повреждения в процессе работ или транспортировки.
Підготовка до роботи
Для укладання плиток вам знадобляться інші матеріали та інструменти. Перш за все, це основа, на якій буде закладено плитку. клей плитки. На ринку представлено велику кількість різних типів, які відрізняються за властивостями, виробниками, вартістю. Як не помилитися з вибором клею у ванній кімнаті, щоб покриття надійно тримається, а не переплатити?
- Оскільки ця кімната характеризується підвищеною вологістю, клей повинен бути обраний вологостійким або універсальним.
- Важливим критерієм відбору є стіновий матеріал, оскільки різні типи клею забезпечують хорошу зчеплення у всіх випадках. Інформацію про адгезію можна прочитати про упаковку.
- Необхідно враховувати стан поверхні. відносно рівномірно або зі значними порушеннями. Вибір клею з тонкої шлеми або товстого.
- На додаток до універсальних клеїв.компонентів на цементній основі, що виробляються у вигляді порошку, також є готові суміші.роботи.акрил, полімер.
Враховуючи окремі особливості ванної кімнати та бюджету, ви можете вибрати найкращий варіант та обчислити необхідну суму. Кожна упаковка повинна вказувати на споживання цього клею на квадратний метр. Але треба мати на увазі, що більше на нерівній поверхні клею піде більше.
Багато майстрів-плиток складають комбінований розчин цементу, піску та клею. У цьому випадку витрати зменшуються, але важливо правильно спостерігати за пропорціями та враховувати, що цей варіант не підходить для всіх поверхонь. Співвідношення цементу та піску в середньому 1: 5, а цемент повинен бути брендом щонайменше 300.
Необхідно також підготуватися:
- Прямий і шпатель для передач для нанесення рішення до плитки та стіни;
- будівельний рівень;
- Корм для плитки;
- хрести або клини, щоб забезпечити рівні шви між рядами;
- рукавички.
Прокладка плитки у ванній кімнаті не може бути завершена без обробки швів. Необхідно придбати відповідну затирку в кольорі та властивості. У цьому випадку для запобігання утворенню цвілі та патогенних грибів у прогалина.Цей продукт виробляється у порошковій формі в пакетах 1-2 кг, різних виробників, великої кольорової палітру.
Якщо ви не змогли вибрати точний колір, у продажу є спеціальні коміри, додавши, які в різних пропорціях. Ви можете досягти бажаного результату.
Крок.by.step Інструкції щодо встановлення
Продумавши дизайн ванної кімнати, зробивши необхідні розрахунки та підготувавши всі матеріали та інструменти, необхідні для роботи, ви можете розпочати безпосередньо процес. Зробіть покладання на плитку. це досить реально, особливо маючи навички в цьому питанні. Основна умова. це дотримання інструкцій та технологій.
Для того, щоб розподілити плитки на площині найбільш ефективно та красиво з найменшою кількістю клаптів, необхідно зробити попередній макет. Основний принцип полягає в тому, що бічні порізи повинні перевищувати половину довжини плитки. Через наявність спостереження, комунікації, не завжди можливо викладати плитку відповідно до правил, проте існує класична схема:
- Макет починається посередині, щоб зберегти красу та естетичний вигляд стіни, і вирізати плитки з боків;
- Якщо, наприклад, три цілі плитки розміщені в горизонтальному положенні, і залишається невеликий проміжок стіни, то одну плитку потрібно видалити, решта два.це редактор, а з боків, щоб влаштувати більше половини симетричні ранги.
- На поверхні люка лише ціла плитка може бути розміщена без кінця, у цьому плані є винятки з правил, і бічні вирізані ряди. менше половини плитки.
Макет дозволяє вам задуматися і заздалегідь призвести до необхідної кількості елементів.
Технологія заяви
Початковим етапом буде розведення рішення відповідно до інструкцій щодо упаковки. Правильно спостерігаючи пропорції, суміш потрібно ретельно перемішати до однорідного стану. Досвідчені майстри використовують для цього спеціальні будівельні змішувачі, але з невеликою кількістю роботи ви можете виконати вручну.
Далі утворюється нижній ряд обшивки. Це надзвичайно важливо, використовуючи рівень, щоб створити його точно відносно підлоги, оскільки наступні ряди повністю залежатимуть від першого. Розчин наноситься на основу і на плитку з рівномірним шаром, через кілька хвилин обшивку закладають.
Зверніть увагу! Щоб забезпечити таке покриття для тривалого терміну служби, надзвичайно важливо запобігти наявності порожнеч між плиткою та поверхнею основи. Для цього господарі злегка постукують або позначають декоративну поверхню.
Перед тим, як закладати плитку, є наступне, необхідно вставити спеціальні хрести між ними або клинами потрібного розміру. Вони утворюють ширину шва між рядами і виробляються в різних розмірах від 1 до 8 мм. Понад 5 мм переправи використовуються рідко, оскільки широкі шви будуть піддатися забрудненню і, як результат, часто обробка. Ці продукти продаються в пакетах 100 або 200 штук, тому однієї упаковки досить достатньо. Після того, як плитка буде міцно зафіксована на основі, хрести видаляються.
Заключний етап. це затирка швів. Лише після остаточного затвердіння рішення вони починають обробляти прогалини між рядами. Для цього з сухою ганчіркою або гумовим шпателем залишки суміші видаляються з поверхні плитки, а виступаючі фрагменти швів видаляються, ніби утворюючи невелику поглиблення. Відповідно до інструкцій, вони розбавляють затирну суміш і за допомогою шпателя обережно і щільно наповнюють усі шви.
Після того, як затирка повністю висушена, підкладка поверхня очищається від залишків будівельних матеріалів.
При стикатися майже з будь.якою поверхнею, потрібно вирізати певну кількість плитки.Для цього використовуйте спеціальний інструмент. різак для плитки.
Екран для ванни з плиткою
Для того, щоб ансамбль кімнати повністю розвивалася, часто простір під ванною кімнатою закривається не пластиковими або металевими екранами, а викладеними плитками із загальної колекції.Для цього необхідно побудувати рамку з подальшою облицюванням.
Важно! Закрывая пространство, в обязательном порядке следует оставить доступ к коммуникациям в виде люка на случай ремонтных работ и аварийных ситуаций.
Существуют различные варианты создания каркаса для плитки — из кирпича, гипсокартона, силикатных или гипсовых плит. Наиболее прост в монтаже, легче по весу и приемлем по цене вариант с гипсокартоном. Но для этой цели подойдет только влагостойкий вариант:
- формируют и закрепляют раму из металлопрофиля;
- размечают и вырезают нужного размера листы гипсокартона, не забывая раскроить место для люка;
- крепят листы к раме саморезами;
- обрабатывают все швы герметиком;
- кладут плитку.
На поверхность люка плитка кладется до его установки, после затвердевания раствора, дверца крепится на свое место.
Распространенные ошибки в работе
Несмотря на то, что укладка плитки в ванной — процесс понятный и теоретически простой, новички, не имеющие опыта в данной сфере допускают массу ошибок.
- Основная ошибка — это облицовка не выровненной поверхности. Безусловно, это можно сделать в процессе, с помощью более толстого слоя клеевого раствора. Но в связи с этим значительно увеличится его расход, а соответственно и стоимость.
- Неопытные мастера часто замешивают сразу большое количество раствора, что приводит к его подсыханию и потере свойств, в дальнейшем сказываясь на качестве работы. Также не стоит наносить клей сразу на большую площадь поверхности по этой же причине.
- Неправильный расчет плитки или отсутствие запаса могут привести к необратимым последствиям, так как плитка той же партии не всегда может быть в наличии, а эта же плитка в другой торговой точке может отличаться по оттенкам.
- Неправильное нанесение клея на плитку, что приводит к неполному заполнению пространства и дальнейшему отслоению. Наносить раствор необходимо зубчатым шпателем в разных направлениях.
- Начинать процесс можно только на сухую поверхность, ошибочно мнение, что плитку или стену нужно смачивать. Если предварительно проводилась штукатурка поверхности, то необходимо нанести грунтовку и дать полностью высохнуть перед тем, как класть плитку в ванну.
- Каким бы развитым не был глазомер, без уровня вряд ли получиться добиться качественной работы, а без крестиков — ровных швов.
Технология укладки плитки на пол и стены в ванной и туалете своими руками и пошаговая инструкция
Ремонтные работы в ванной комнате почти всегда предполагают укладку нового кафеля. На рынке постоянно появляются новые отделочные материалы, но ни один из них пока не стал популярнее надежной, практичной в эксплуатации керамической плитки.
Производители предлагают массу интересных дизайнерских вариантов, и от такого разнообразия легко растеряться. Услуги умелого мастера по укладке плитки в квартире обходятся недешево, а плохой плиточник может испортить красивый отделочный материал.
Самое практичное решение — изучить инструкцию по монтажу плитки самостоятельно, и тогда отделка прослужит долгий срок.
Покупка плитки: выбор и подсчеты
Правила выбора керамической плитки довольно простые. При подборе дизайна ориентируйтесь на свои предпочтения и особенности интерьера ванной. Вам необязательно посещать торговые точки — откройте сайты компаний, предлагающих строительные материалы, и студий, занимающихся оформлением помещений, и решите, что вам больше нравится – сдержанная классика или пестрые краски. Ознакомьтесь с оригинальными вариациями укладки и комбинацией цветов.
Прежде чем начать самостоятельную укладку кафеля в санузле, нужно подготовиться: посчитать количество материала.
На сайтах компаний-производителей указываются размеры и толщина кафеля, имеющиеся варианты декора и даже калькуляторы для расчета требуемого количества, так что сложностей с подсчетом количества плиток не возникнет. Рациональней высчитывать не площадь материала, а число отдельных плиток — не забывайте о том, что резка и вариант размещения способны изменить окончательную цифру.
Выполните следующие действия:
- Замерьте все поверхности, которые предстоит облицевать. Принимайте во внимание расположение ванной, и предполагаете ли вы облицовывать кафелем ее и откосы на окнах при их наличии.
- Подготовьте детальный план помещения, отобразите на нем поверхности, указав масштаб, проемы окон и дверей.
- Разметьте площадь представленных на эскизе поверхностей в соответствии с размерами кафеля, добавив 3-5 мм для швов между плитками. Учитывайте декоративные составляющие (бордюры).
- Вдоль свободных стен, у входной зоны и рядом с проемом двери планируйте укладку цельного напольного кафеля, оставляйте подрез для малозаметных участков.
- Что касается стен, то целые плиточные элементы предпочтительно расположить вдоль потолка. Но если окажется, что подрез вдоль пола получается чересчур тонким, желательно смонтировать цельный кафель вверху и внизу.
Следующий шаг – подсчет плиток по цвету и прибавка к полученному значению 5-10%. Прибавка нужна на бой и дефекты, ведь они неизбежны в такой работе.
Если у вас имеется опыт укладки плитки, достаточно 5% надбавки, а новичкам рекомендуется эту цифру увеличить.
Обязательно приобретите вместе с керамическим материалом грунтовочную смесь и клей — они потребуются для выполнения монтажных работ.
Не нужно покупать кафель за несколько месяцев до укладки. Если плитки не хватит, найти такую же партию будет очень сложно, так как ассортимент постоянно обновляется. Если аналогичного материала не окажется, подобрать идентичный по оттенку едва ли удастся.
Секреты экономии
Посетите магазин непосредственно перед укладкой кафеля. Поинтересуйтесь об условиях возврата и покупайте с запасом. Обычно срок возврата составляет четырнадцать дней; за это время вы закончите работы по укладке, а излишки вернете в магазин – в больших маркетах сложностей с возвратом нет.
Подготовка к укладке
Если нужно переделать старый ремонт, подготовительные работы следует выполнить до покупки отделочного материала. В ходе демонтажа могут возникнуть трудности, увеличивающие длительность ремонта, а ликвидировать их в срочном порядке не получится.
Уберите из комнаты все предметы обстановки, закройте краны, подающие воду, и выполните демонтаж сантехнического оборудования. Если вы не планируете менять сантехнику, работайте осторожно, чтобы не повредить приборы.
Демонтируйте дверное полотно с наличниками, чтобы они не препятствовали отделке и не пришли в неприглядный вид во время ремонтных работ. Дверной проем можно чем-то завесить, и лучше всего повесить смоченную ткань для задержки пыли.
Демонтируем старую облицовку
Наиболее шумная и пыльная стадия – демонтаж старой керамической или кафельной плитки. Для проведения этой работы потребуются защитные очки и респираторная маска: благодаря им вы сможете избежать порезов о керамические осколки и предотвратите попадание пыли в легкие.
Лучше всего совершать ударные движения пеоратором, заводя его за край старых элементов. Учтите, что штукатурка будет отваливаться вместе с отделкой, сохранить ее не удастся. Пускай она осыпается на этапе снятия старой облицовки, чем начнет сыпаться с новой. Очистите стены от затвердевшего раствора.
Выравниваем стены
Удалив имевшуюся облицовку, вы получите крепкую основу, но перед самостоятельной укладкой кафеля в помещении удостоверьтесь в ровности поверхности. Сделать это можно следующим образом:
- при помощи отвеса узнайте, насколько стена отклонена от вертикали, есть ли завалы, вмятины;
- используя правило, оцените деформации поверхности;
- угольником замерьте углы.
Если поверхности оказались ровными, что бывает редко, можно перейти на следующую стадию. В большинстве случаев стены приходится выравнивать. Для этого вам понадобятся следующие приспособления:
- маячки для штукатурки;
- емкость для приготовления раствора;
- клей для плитки и штукатурная смесь;
- строительное правило;
- электрическая дрель с миксерной насадкой;
- шпатель с мастерком.
Согласно нормативам строительства для выравнивания применяют штукатурку на цементной основе, но профессиональные плиточники обычно перемешивают ее в равных пропорциях с клеем. За счет этого состав приобретает прочность, сокращается вероятность просадки между маячками.
Пройдитесь по поверхности стен грунтовочной смесью и дайте им высохнуть. Руководствуйтесь рекомендациями производителя грунтовки.
Приготовьте небольшое количество раствора и обозначьте несколько точек, располагающихся вертикально от потолка до поверхности пола. Прикрепив к раствору маячок, зафиксируйте его ровно, используя строительный уровень. Работайте быстро, чтобы клей не успел засохнуть.
Таким же образом зафиксируйте оставшиеся маячки, располагая их параллельно по отношению к первому, на удалении, меньшем, чем размер правила.
Приготовьте смесь для штукатурки (полноценную порцию), оставьте ее на десять минут, чтобы она равномерно намокла, и еще раз перемешайте, используя дрель.
При помощи мастерка набросайте смесь на поверхность стены между соседними маячками и выровняйте, совершая зигзагообразные движения правилом, двигаясь вниз.
Заполняйте промежуток на несколько сантиметров, чтобы лишний раствор мог смещаться.
Выполняя аналогичные действия, поштукатурьте все поверхности стен, контролируя расположения маяков — важно, чтобы они не сместились под давлением.
Оставьте раствор на два часа, чтобы он подсох, и удалите имеющиеся дефекты полу затирочными круговыми движениями.
Перед монтажом кафеля желательно дать штукатурной смеси полностью высохнуть, на это требуется минимум неделя.
Как ускорить работы
Мастера с опытом предпочитают выравнивать стены на этапе монтажа кафеля, применяя клейкий раствор. Этот вариант допустим, если есть соответствующие навыки.
Новичкам рекомендуется предварительно выровнять поверхности, поскольку самостоятельно уложить плитку и в это же время определить ее уровень трудно.
Выравниваем пол
Эту стадию можно пропустить, при условии, что напольное покрытие ровное, с отклонениями не более 5 мм, которые несложно нивелировать в ходе укладки материала. Но удостовериться в этом важно, так как уложить кафель на неровный пол не получится. Советуем воспользоваться лазерным уровнем. Если этого инструмента нет, придется потратить больше времени.
Определив самый высокий угол помещения, установите в нем исходную точку на поверхности стены.
Используя пузырьковый уровень, начертите горизонтальную леску вдоль всех стен.
По этой черте забейте гвозди в углах и плотно натяните шнурок.
Если шнурок ни в одной точке не соприкасается с полом, можете заливать стяжку в соответствии с новым уровнем. При контакте с напольным покрытием даже в одном месте слегка приподнимите веревочку, чтобы получить новый уровень, и на его высоте зафиксируйте маячки.
Выполните заливку раствора, приготовленного на основе цемента и песка, и равномерно распределите его при помощи правила.
Естественно, самовыравнивающийся раствор существенно облегчит задачу, но повысит расходы на ремонт.
Детальная инструкция
Как положить плитку своими руками и сделать это правильно? Представляем вашему вниманию детальную инструкцию самостоятельной поклейки плитки в ванной.
После полного высыхания штукатурки и стяжки можно начинать укладку кафеля. Чтобы иметь наглядное представление, как правильно выполнять эту работу, посмотрите следующее
Прежде всего, нужно разобраться с последовательностью действий.
Подготовительные работы
Монтаж плитки в ванной и туалете предваряет грунтовка поверхностей. Производители плитки утверждают, что ей не требуется предварительное замачивание и грунтование, но опытные мастера грунтуют сам материал. Это исключает вероятность того, что из-за жирности стены плитка недостаточно крепко приклеится.
Строго по горизонтали зафиксируйте исходную рейку на стене – профиль либо брус из дерева. Под ней позднее укладывается первая леска подрезанного кафеля, а над ней — исходный первый цельный ряд.
В таре для приготовления раствора смешайте клей с небольшим количеством воды. Для перемешивания используйте дрель с миксерной насадкой. Смесь должна напоминать по консистенции сметану — важно, чтобы она не расползалась по поверхности.
Технология монтажа
При помощи мастерка нанесите на поверхность стены слой раствора, равный толщине кафеля или немного превышающий этот параметр. За раз покройте кафелем максимальную площадь, клей схватится через четверть часа – за это время нужно успеть выработать подготовленную смесь.
Шпателем с зубцами сделайте рельеф на нанесенном растворе, совершая движения в различных направлениях. Прикладывайте кафель плотно и проверяйте его расположение, пользуясь уровнем. Первая леска нижним краем должна располагаться на исходной рейке.
Продолжайте монтаж первой линии, размещая между элементами крестики — благодаря им вы сможете контролировать размер швов и ровность размещения плитки.
Резку материала осуществляйте специальным инструментом – плиткорезом. Для проделывания отверстий используйте фрезу.
Если вы укладываете тяжелую плитку, например, керамогранитную, дайте первой линии схватиться и только после этого начинайте укладку следующей. Это снизит вероятность оплывания отделки под действием силы тяжести.
Правила укладки на пол
Выполнять отделку пола плиткой проще, чем стен. Если вы смогли отделать стены, то и с напольным покрытием сложностей не возникнет.
- Очистите стяжку от загрязнений, пройдитесь по ней и по кафелю грунтовкой. После того, как грунтовочная смесь высохнет, можете приступать к монтажу отделочного материала.
- Начните укладывать кафель от дальней стены, продвигаясь к выходу. Предварительно разложите элементы без раствора, чтобы правильно выполнить обрезку материала вдоль отдаленной стены — в зоне входа должны быть цельные элементы.
- Натяните шнур вдоль направления узора (продольно либо диагонально) — благодаря этому вы предотвратите смещение при отделке.
- Следующий шаг – нанесение клеевого состава на пол и его разравнивание. Плотность клея должна равняться толщине кафеля. Используя шпатель с зубцами, создайте рельеф, совершая движения в разных направлениях.
- Приложив кафель, прижмите его к клею. За счет резинового молоточка обеспечьте его правильное горизонтальное расположение.
Своевременно удаляйте лишний клей с поверхности плитки.
Крестики из пластика помогут соблюсти идентичные размеры швов. Если кафель погружается глубже, чем требуется, подденьте его и еще раз пройдитесь инструментом по клею, а затем приложите плитку.
По окончании работы сделайте перерыв. Дождитесь, пока клей затвердеет. Желательно не заходить в комнату два дня, но при использовании быстро сохнущего состава клей застынет уже через четыре часа.
Смотрите видеоурок о том, как положить половую плитку в санузле:
Затирка стыковочных швов
Затирка швов в процессе самостоятельной укладки плитки — самая простая работа. В санузле предпочтительно применять устойчивую к влаге и грибку смесь. Эпоксидную или состоящую из одного компонента затирку даже не потребуется разводить.
Затирочный состав нужно выбирать в соответствии с цветовой гаммой плитки. Перед нанесением затирки поверхность кафеля и швы необходимо очистить.
Если вы отдадите предпочтение силиконовой или эпоксидной разновидности, оклейте плиточные края строительным скотчем.
Используя прорезиненный шпатель, заполните смесью швы, совершая мазки под углом к поверхности. Дождитесь схватывания затирки и вымойте плитку, после полного застывания удалить излишки будет гораздо труднее.
Предлагаем изучить основные способы укладки керамической плитки и выбрать свой, оптимальный, в зависимости от размеров элементов.
Все основные нюансы устройства гидроизоляции пола в ванной комнате описаны в этой статье.
Особенности резки
Остановимся подробнее на резке кафеля, поскольку при оформлении поверхностей этим материалом ограничиться использованием цельных плиток не получится – неизбежно понадобятся кусочки и обрезки. Для этой цели применяют стеклорез либо специальный станок, оснащенный алмазным кругом.
При применении ручного инструмента действовать нужно так же, как при резке стекла. Режущим колесом проводят черту по разметке на глазированной стороне кафеля. Затем выполняют слом.
Плитка для пола — более тяжелая, ее не удастся эстетично разрезать при помощи стеклореза.
У инструментов для резки плитки колесо обладает большим диаметром, что позволяет делать глубокие надрезы.
Пример резки плитки болгаркой – на
Настройте ограничители на требуемое расстояние — так, чтобы черта разреза приходилась на леску по центру плиткореза. Вверху по двум направляющим передвигается каретка, оснащенная колесом для резки и откидывающимся упором с лепестками, расположенными под углом, и рычажком. Отведите каретку в дальнюю сторону и приставьте колесо к краю кафеля, с усилием проведите по поверхности вдоль черты отреза.
Упор каретки разместится по центру среза, и вы сможете расколоть плитку.
Сложность представляет вырезание замысловатых фигур, создание вырезов для выведения кабелей и коммуникаций. В таких случаях на глазированной стороне отмечают конфигурацию выреза и по этой черте осторожно проводят колесом механического инструмента. Лишние части кафеля откусывают по кусочкам, пока не останется требуемая по форме деталь. Получившиеся края имеют неровности, их подтачивают наждачкой или напильником.
При применении электростанка ненужную часть нарезают тонкими полосами и откусывают. Края стачивают напильником.
Полезные рекомендации
Оптимально, если в длину ряда можно вместить цельную плитку, избежав резки последней. В противном случае леска укладки смещается настолько, чтобы можно было уложить последний целый кафель.
Если элемент потребует подрезки на пару сантиметров из-за зазора, нужно еще сдвинуть ряд, чтобы с обеих сторон уложить широкие части. Это избавит вас от необходимости нарезания узких плиточных полосок.
Эта рекомендация действует и в отношении расположения рядов по высоте, что особенно актуально при укладке настенного кафеля до определённого уровня. Распределите ряды так, чтобы первая нижняя леска создавалась из кусочков, а верх — из целых элементов. Монтаж желательно начать с цельных плиток, поднимая исходную опорную рейку до требуемой высоты.
Укладку предпочтительно начинать с заполнения площади больших стен, оставляя по центру или с одной стороны промежуток в один элемент. Обязательно наносите разметку, чтобы не ошибиться.
При использовании фигурных вариаций укладки и сочетания элементов разных цветов предварительно обозначайте места размещения облицовочного кафеля, отличающегося по форме, направлению и дизайну.
Часто применяется деление отдельных элементов в диагональной плоскости для создания узора за счет стыковочного распределения. Участки с установкой резных плиток желательно заполнять последними.
Обязательно изучите инструкцию применения клея для монтажа плитки. Некоторые составы требуют увлажнения поверхности кафеля и обработки стен.
Руководствуясь пошаговой инструкцией, вы сможете самостоятельно декорировать плиткой стены и пол в ванной комнате и существенно сэкономить на услугах специалиста.
Несколько лайфхаков от практиков
Если выбрана простая схема укладки плитки — шов в шов, класть ее лучше не рядами, а углом. Уложить две-три по горизонтали, несколько по вертикали, Начать следующий ряд, выложив угол. Потом доложить несколько штук в первом ряду, затем во втором, начать третий. И так далее. При таком способе проще выдерживать поверхность, можно контролировать «уход» рядов. Если что, можно подкорректировать за счет ширины зазора.
Второй практический момент. Постоянно проверяйте ровность плитки. Не только каждую плитку по отдельности, но и то, как она расположена относительно расположенных рядом.
Очередная хитрость — если плиточный клей попал на лицевую поверхность плитки, сразу его убирайте без следов. Пока он влажный, он стирается/убирается нормально. Как только схватится — будете иметь проблемы. То же, кстати, касается затирки. Особенно полимерной. С ней вообще надо работать быстро. А чтобы на поверхности плитки не оставалось белесого налета, после того как затертую плитку протерли водой — смыли излишки полимерной затирки, сформировав шов — каждую плитку протираем насухо мягкой тканью. При этом швы не задеваем. Они должны быть гладкими.